Субота, 18.11.2017, 21:35
Вітаю Вас Гость | RSS
Меню сайту
Категорії розділу
7 клас [10]
8 клас [2]
9 клас [1]
10 клас [1]
11 клас [3]
Статистика

Онлайн всього: 7
Гостей: 7
Користувачів: 0


Головна » Файли » Фізика » 11 клас [ Додати матеріал ]

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з фізики
[ Викачати з сервера (58.5Kb) ] 02.06.2010, 09:25
Вiдтак оцiнюванню пiдлягає:
1) рiвень володiння теоретичними знаннями, що їх письмового опитування, тестування;
чичас усногопiдможна виявити
2) рiвень умiнь використовувати теоретичнi знання пiд час розв’язування задач рiзного типу (розрахункових, експериментальних, якiсних);
3) рiвень володiння практичними умiннями та навичками, що їх можна виявити пiд час виконання лабораторних робiт i фiзичного практикуму;
4) змiст i якiсть творчих робiт учнiв (рефератiв, творчих експериментальних робiт, виготовлення приладiв, комп’ютерне моделювання фiзичних процесiв тощо).
Основними видами оцiнювання є: поточне, тематичне, пiдсумкове за семестр, пiдсумкове рiчне оцiнювання та державна підсумкова атестацiя. Поточне оцiнювання носить заохочувальний, стимулюючий та дiагностико-корегуючий характер, його необхiднiсть визначається вчителем.
Пiд час виставлення оцiнки за тему необхiдно враховувати всi вищезазначенi складовi оцiнювання рiвня навчальних досягнень. Можна запропонувати такi способи виставлення тематичної оцiнки:
• за результатами двох видiв робiт — виконання контрольної складової
роботи, яка включає теоретичнi питання i задачi, та практичної за лабораторнi та експериментальнiщо враховує поточнi оцiнкитеми, роботи або їх пiдсумкову оцiнку;
• залiк, проведений у письмовiй, уснiй чи комбiнованiй формах, завдання до якого включають питання з теорiї, задачi й експериментальнi завдання;
• узагальнення поточних оцiнок за всi види робiт (за згодою учня).

Об’єктами оцiнювання є знання та вмiння учнiв, а також рiвень розвитку їхнього фiзичного мислення. Пiд час оцiнювання враховуються знання учнiв про:
— фiзичнi явища i процеси: ознаки явища чи процесу, за якими вони вiдбуваються, зв’язок явища чи процесу з iншими, їх пояснення на основi наукової теорiї, приклади використання;
— фiзичнi дослiди та спостереження: мета дослiду чи спостереження, схема, умови, за наявностi яких здiйснюється дослiд чи спостереження, перебiг i результати дослiду чи спостереження;
— фiзичнi величини: властивостi, що характеризуються цим поняттям (величиною), зв’язок з iншими величинами (формула), означення величини, одиницi фiзичної величини, способи її вимiрювання;
— закони: формулювання та математичний вираз закону; дослiди, що пiдтверджують його справедливiсть, приклади врахування i застосування його на практицi, межi застосування, умови застосування (для учнiв старшої школи);
— фiзичнi теорiї: дослiдне обґрунтування теорiї, основнi положення, закони i принципи цiєї теорiї, основнi наслiдки; практичнi застосування, межi застосування цiєї теорiї (для учнiв старшої школи);
— прилади чи пристрої, механiзми i машини, технологiї: призначення, принцип дiї та схема будови; застосування i правила користування, переваги та недолiки.

Змiст контролю повинен спiввiдноситись зi змiстом навчання в конкретному типi (профiлi) навчального закладу. Засоби контролю мають вiдповiдати загальнiй спрямованостi навчально-виховного процесу в умовах здійснення профільної диференціації.
При цьому враховуються:
— обсяг вiдтвореної iнформацiї та її спiввiдношення з обсягом одержаної учнем iнформацiї (її повнота);
— обсяг iнформацiї, здобутої учнем, та її доцiльнiсть;
— рiвень самостiйностi в оволодiннi теоретичними знаннями;
— частота використання допомоги вчителя;
— кiлькiсть помилок i недолiкiв у вiдповiдi.
Помилка свiдчить про те, що учень не оволодiв основними знаннями i вмiннями. Якщо одна й та сама помилка (недолiк) неодноразово трапляється у вiдповiдi, то вона трактується як одна помилка (недолiк).
Недолiки свiдчать про недостатньо мiцне засвоєння (вiдсутнiсть) основних знань та вмiнь, якi вiдповiдно до програми не вважаються основними. Недолiком вважається помилка, допущена в одних випадках i не допущена в iнших, таких самих випадках.
Закреслення та виправлення у письмових роботах свiдчать про пошук правильного рiшення i не вважаються недолiком.

Навчальні досягнення учнів характеризуються за такими рівнями:
І. Початковий рiвень: вiдповiдь учня при вiдтвореннi навчального матерiалу елементарна, фрагментарна, зумовлена нечiткими уявленнями про предмети i явища; дiяльнiсть учня здiйснюється пiд керiвництвом учителя.
ІІ. Середнiй рiвень: знання неповнi, поверховi, учень вiдтворює основний навчальний матерiал, але недостатньо осмислено, має проблеми з аналiзуванням та формулюванням висновкiв; здатний виконувати завдання за зразком.
ІІІ. Достатнiй рiвень: учень знає iстотнi ознаки понять, явищ, закономiрностей, зв’язки мiж ними, самостiйно застосовує знання у стандартних ситуацiях, умiє аналiзувати, робити висновки, виправляти допущенi помилки. Вiдповiдь учня повна, логiчна, обґрунтована; розумiння пов’язане з одиничними образами, не узагальнене.
IV. Високий рiвень: учень має глибокi, мiцнi, узагальненi знання про предмети, явища, поняття, теорiї, їхні суттєвi ознаки та зв’язок останнiх з iншими поняттями; здатний використовувати знання як у стандартних, так i в нестандартних ситуацiях.

Критерiї оцiнювання рівня володіння учнями
теоретичними знаннями

Рiвнi навчальних досягнень учнів Бали Критерiї оцiнювання навчальних
досягнень учнiв
І. Початковий 1 Учень володiє навчальним матерiалом розпiзнавання явищ природи, за допомогою вчителя вiдповiдає
рiвнiна запитання, що потребують вiдповiдi "так” чи "нi”.на
2 Учень описує природнi явища на основi свого попереднього досвiду, за допомогою вчителя вiдповiдає на запитання, що потребують однослiвної вiдповiдi.
3 Учень за допомогою вчителя описує явище або його частини у зв’язаному виглядi без пояснень вiдповiдних причин, називає фiзичнi явища, розрiзняє позначення окремих фiзичних величин.
ІІ. Середнiй 4 Учень за допомогою вчителя описує явища, без пояснень наводить приклади, що ґрунтуються на його власних спостереженнях чи матерiалi пiдручника, розповiдях учителя тощо.
5 Учень описує явища, вiдтворює значну частину навчального матерiалу, знає одиницi вимiрювання окремих фiзичних величин, записує основнi формули, рiвняння i закони.
6 Учень може зi сторонньою допомогою пояснювати явища, виправляти допущенi неточностi (власнi, iнших учнiв), виявляє елементарнi знання основних положень (законiв, понять, формул).
ІІІ. Достатнiй 7 Учень може пояснювати явища, виправляти допущенi неточностi, виявляє знання i розумiння основних положень (законiв, понять, формул, теорiй).
8 Учень умiє пояснювати явища, аналiзувати, узагальнювати знання, систематизувати їх, зi сторонньою допомогою (вчителя, однокласникiв тощо) робити висновки.
9 Учень вiльно володiє вивченим матерiалом у стандартних ситуацiях, наводить приклади його практичного застосування та аргументи на пiдтвердження власних думок.
ІV. Високий 10 Учень вiльно володiє вивченим матерiалом, умiло послуговується науковою термiнологiєю, вмiє опрацьовувати наукову iнформацiю (знаходити новi факти, явища, iдеї, самостiйно використовувати їх вiдповiдно до поставленої мети тощо).
11 Учень на високому рiвнi опанував програмовий матерiал, самостiйно, у межах чинної програми оцiнює рiзноманiтнi явища, факти, теорiї, використовує здобутi знання i вмiння у нестандартних ситуацiях, поглиблює набутi знання.
12 Учень вiльно володiє програмовим матерiалом, виявляє здiбностi, вмiє самостiйно поставити мету дослiдження, вказує шляхи її реалiзацiї, робить аналiз та висновки.
Визначальним показником для оцiнювання вмiння розв’язувати задачi є їх складнiсть. Складнiсть завдання залежить вiд типу завдання, його комплексностi (вимагає знань з однiєї або кiлькох рiзних тем), типового (за алгоритмом) або нестандартного розв’язку, кiлькостi послiдовних логiчних крокiв та операцiй, здiйснюваних учнем пiд час її розв’язування. Такими кроками можна вважати вмiння (здатнiсть):
• усвiдомити фiзичну суть задачi;
• записати її умову в скороченому виглядi;
• зробити схему або малюнок (за потреби), побудувати графiки та проаналiзувати їх;
• виявити, яких даних не вистачає в умовi задачi, та знайти їх у таблицях чи довiдниках;
• виразити необхiднi величини в одиницях СІ;
• обрати чи вивести формулу для знаходження шуканої величини;
• виконати вiдповiднi математичнi дiї й операцiї;
• здiйснити обчислення числових значень невiдомих величин;
• оцiнити одержаний результат та його реальнiсть, рацiональнiсть обраного способу розв’язування задачi.
Чим складнiшим є завдання, з яким справився учень, тим вищим балом оцiнюється його досягнення.
При оцiнюваннi вмiнь учнiв виконувати завдання за 12-бальною шкалою доцiльно користуватися характеристиками рiвнiв навчальних досягнень учнiв, поданими нижче.
Критерiї оцiнювання навчальних досягнень учнiв
при розв’язуваннi задач
Рiвнi навчальних досягнень учнів Критерiї оцiнювання навчальних
досягнень учнiв
Початковий рiвень
(1—3 бали) Учень умiє розрiзняти фiзичнi величини, одиницi вимiрювання з даної теми, розв’язувати задачi з допомогою вчителя лише на вiдтворення основних формул; здiйснювати найпростiшi математичнi дiї.
Середнiй рiвень
(4—6 балiв) Учень розв’язує типовi задачi та виконує вправи на одну—двi дiї (за зразком), виявляє здатнiсть обґрунтовувати деякi логiчнi кроки з допомогою вчителя.
Достатнiй рiвень
(7—9 балiв) Учень самостiйно розв’язує типовi задачi й виконує вправи з одної теми, обґрунтовуючи обраний спосiб розв’язку.
Високий рiвень
(10—12 балiв) Учень самостiйно розв’язує комбiнованi типовi задачi стандартним або оригiнальним способом, розв’язує нестандартнi задачi.
Оцiнювання рiвня володiння учнями практичними умiннями та навичками здiйснюється за результатами виконання фронтальних лабораторних робiт, експериментальних задач, робiт фiзичного практикуму або пiдсумкової лабораторної чи експериментальної роботи. При цьому необхiдно враховувати вмiння учня:
• планувати проведення дослiдiв чи спостережень;
• збирати установку за схемою;
• проводити спостереження, знiмати покази приладiв;
• оформлювати результати дослiдження (складати таблицi, будувати графiки тощо);
• визначати та обчислювати похибки вимiрювання;
• робити висновки, тлумачити похибки проведеного експерименту чи спостереження.
Додатково поставленi лабораторнi (експериментальнi) роботи вчитель може використовувати для створення проблемних ситуацiй, мотивацiї дiяльностi учнiв пiд час вивчення нового матерiалу, з метою вдосконалення практичних умiнь i навичок (складати схеми, проводити вимiрювання тощо). Такi роботи, як правило, не оцiнюються.
Основна частина лабораторних робiт виконується пiсля вивчення вiдповiдного навчального матерiалу на етапi закрiплення та узагальнення знань i вмiнь учнiв або пiд час тематичного облiку.
Оцiнюванню пiдлягають i роботи фiзичного практикуму, якi носять узагальнюючий характер з однiєї чи кiлькох тем. За результатами всiх робiт практикуму виставляється пiдсумкова оцiнка як тематична. Якщо практикум подiляється на двi частини, тобто частина робiт виконується у І пiврiччi, частина — у II пiврiччi, то до журналу виставляються двi пiдсумковi (тематичнi) оцiнки.
Рiвнi складностi лабораторних робiт можуть задаватися:
• через змiст та кiлькiсть додаткових завдань i запитань вiдповiдно до теми роботи;
• через рiзний рiвень самостiйностi виконання роботи (за постiйної допомоги вчителя, виконання за зразком, докладною або скороченою iнструкцiєю, без iнструкцiї);
• органiзацiєю нестандартних ситуацiй (формулювання учнем мети роботи, складання ним особистого плану роботи, обґрунтування його, визначення приладiв та матерiалiв, потрiбних для її виконання, самостiйне виконання роботи та оцiнка її результатiв).
Обов’язковим при оцiнюваннi для всiх рiвнiв є врахування дотримання учнями правил технiки безпеки пiд час виконання фронтальних лабораторних робiт чи робiт фiзичного практикуму.
При оцiнюваннi практичних знань та вмiнь учнiв потрiбно користуватися характеристиками рiвнiв оволодiння цими умiннями, поданими нижче.
Критерiї оцiнювання навчальних досягнень учнiв
при виконаннi лабораторних та практичних робiт
Рiвнi навчальних досягнень учнів Критерiї оцiнювання навчальних
досягнень учнiв
Початковий рiвень
(1—3 бали) Учень демонструє вмiння користуватися окремими приладами, може скласти схему дослiду лише з допомогою вчителя, виконує частину роботи, порушує послiдовнiсть виконання роботи, вiдображену в iнструкцiї, не робить самостiйно висновки за отриманими результатами.
Середнiй рiвень
(4—6 балiв) Учень виконує роботу за зразком (iнструкцiєю) або з допомогою вчителя, результат роботи учня дає можливiсть зробити правильнi висновки або їх частину, пiд час виконання роботи допущенi помилки.
Достатнiй рiвень
(7—9 балiв) Учень самостiйно монтує необхiдне обладнання, виконує роботу в повному обсязi з дотриманням необхiдної послiдовностi акуратно
дослiдiв та вимiрювань. У звiтi правильно йпроведення виконує записи, таблицi, схеми, графiки, розрахунки, самостiйно робить висновок.
Високий рiвень
(10—12 балiв) Учень виконує всi вимоги, передбаченi для достатнього рiвня, виконує роботу за самостiйно складеним планом, робить аналiз результатiв, розраховує похибки (якщо потребує завдання). Бiльш високим рiвнем вважається виконання роботи за самостiйно складеним ори-гiнальним планом або установкою, їх обґрунтування.
Категорія: 11 клас | Додав: stokmaer
Переглядів: 3998 | Завантажень: 414 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід на сайт
Форма входу
Пошук

Copyright MyCorp © 2017